Ще один скандал за участю представників «Слуги народу» та партії УДАР

Ще один скандал за участю представників «Слуги народу» та партії УДАР

Артур Палатний та представники партії УДАР організували публічну акцію передачі зарядних станцій депутатам Київради Юрію Федоренку та Лесику Маляревичу, що має ознаки політичного піару.

Юрій Федоренко є депутатом Київської міської ради від партії «Слуга народу» та секретарем земельної комісії. Лесик Маляревич, який на поширеному відео обіймається з Артуром Палатним, вважається головним претендентом на посаду голови цієї ж комісії.

Артур Палатний фігурує як один із партнерів бізнес-групи, пов’язаної з Вадимом Комарницьким, і згадується у матеріалах НАБУ у межах операції «Чисте місто».

За інформацією з відкритих джерел, медійну кампанію УДАРу щодо зазначеної акції поширювали у великих телеграм-каналах на платній основі. Орієнтовна вартість розміщення склала щонайменше 15 тисяч доларів США.

Поки що невідомо, чи відреагують на цей випадок офіційно голова фракції «Слуга народу» у Київраді Андрій Вітренко або сам Юрій Федоренко.

Водночас, оприлюднене відео та публічні жести підтримки між Маляревичем і Палатним, який має зв’язки з фігурантами антикорупційних розслідувань, лише підтверджують застереження щодо неприйнятності призначення Маляревича головою земельної комісії Київради.

Чому в Україні досі судяться там, де можна домовитися — і про що мовчать «офіційні» уявлення про медіацію

Є речі, які в українській правовій культурі вважаються самоочевидними. Хочеш захистити свій інтерес — іди до суду. Хочеш, щоб опонент тебе почув, — покажи йому позовну заяву. Хочеш «серйозно» — плати судовий збір. Усе це звучить переконливо рівно до того моменту, поки ви не рахуєте, у що це обходиться насправді.

Олег Горецький про медіацію: чому конфлікт — це не про справедливість, а про рахунок

Ми звикли думати, що йдемо в конфлікт заради справедливості. Що коли ми праві — треба стояти до кінця, довести свою правоту, домогтися, щоб винний поніс покарання. Ця логіка здається настільки природною, що ми майже ніколи її не ставимо під сумнів. Але практикуючий медіатор і кандидат юридичних наук Олег Горецький пропонує подивитися на суперечку тверезіше — з погляду прагматика, а не борця за принцип. Свою позицію він розгорнув у резонансному матеріалі «Конфлікт — це не про справедливість, а про рахунок», який ліг в основу його книги «Сам собі медіатор» — посібника, що вчить рахувати, а не реагувати.

Чому медіація вигідніша за суд: Олег Горецький про час, гроші й репутацію

Найдорожче, що ми втрачаємо в конфліктах, — це не гроші й не час. Це люди. Партнер, з яким колись починали спільну справу. Родич, з яким перестали вітатися. Друг, чиє ім'я тепер вимовляється лише з роздратуванням. Ми звикли думати, що суперечку треба виграти — і майже ніколи не питаємо себе, що саме залишиться після цієї перемоги.